Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о характере

  • 1 зачерствелый

    зачерствілий, зчерствілий, черствий, (о человеке) запеклий, запеклуватий. [І пайзапекліші спізнали благії сльози спочуття (Самійл.). Стельмах був чолов'яга запеклий (Г. Барв.)].
    * * *
    заче́рствілий и зачерстві́лий; ( бездушный - о характере) запе́клий

    Русско-украинский словарь > зачерствелый

  • 2 извращать

    извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - изврат`ить
    1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити
    2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш

    Русско-украинский словарь > извращать

  • 3 извращаться

    извратиться (о словах, фактах и т. п.) перекручуватися, перекрутитися, переинакшуватися, переинакшитися, и т. д.; см. Извращать; (о характере, таланте, вкусе) псуватися, зі[о]псуватися, калічитися, покалічитися, збочувати, збочити, (диал.) знатурюватися, знатуритися.
    * * *
    несов.; сов. - изврат`иться
    1) перекру́чуватися, перекрути́тися и мног. поперекру́чуватися, переверта́тися несов.; викривля́тися, ви́кривитися; спотво́рюватися, спотво́ритися; пору́шуватися, -шується, пору́шитися
    2) псува́тися (псує́ться), зіпсува́тися и мног. попсува́тися; розбе́щуватися, розбе́ститися, -бе́ститься

    Русско-украинский словарь > извращаться

  • 4 крутой

    1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];
    2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);
    3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.
    * * *
    крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий

    Русско-украинский словарь > крутой

  • 5 небывалый

    прлг.
    I. 1) (не бывший прежде) небувалий. [Ще небувалая подія (Київ)]. -лый в чём - небувалий у чому. [Небувалий в історії факт (Пр. Правда)]. Как ни в чём -лый - наче й (мов і) не було нічого, любенько, любісінько;
    2) (необыкновенный) небувалий, (о чувствах, характере и т. п. ещё) несвітський, несвітній; (неслыханный) нечуваний; (странный) химерний. [Серед фіолетових сполохів блискавки і небувалого граду (Країна Сліпих). Образа здавалася їй такою великою, несвітською, що… (Грінч.). Дізнав він несвітського одчаю (Л. Укр.)];
    3) (вымышленный) небувалий, вигаданий;
    4) (не бывший где, неопытный) небувалий, що не був(ав) у бувальцях. [Людина з його небувала (Бриж.)].
    II. Небывалый, сщ. - небувалий (-лого), небувалець (-льця).
    * * *
    1) небува́лий; ( необыкновенный) незвича́йний, надзвича́йний; ( неслыханный) нечу́ваний; ( невиданный) неба́чений, неви́даний; ( невообразимый) несві́тський, диал. несвітній; ( вымышленный) ви́гаданий

    \небывалыйое де́ло — нечу́вана (ди́вна) річ

    2) (нигде не бывавший, неопытный), небува́лий

    как ни в чём \небывалыйый — на́че й не він, на́че він ніде́ й нічо́го

    Русско-украинский словарь > небывалый

  • 6 невыдержка

    1) (о продуктах, товарах) невитримання, невидержання (-ння), невидержка;
    2) (о характере) невитривалість (-лости).
    * * *

    Русско-украинский словарь > невыдержка

  • 7 покойный

    I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;
    2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.
    II. Покойный, -ная -
    1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];
    2) см. Заупокойный.
    * * *
    I
    1) спокі́йний; супокі́йний
    2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шний
    II
    1) прил. покі́йний
    2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий

    Русско-украинский словарь > покойный

  • 8 порывистый

    (о движении, характере) поривча(с)тий, рвучкий; (о движении) рва[у]чкий, навальний, нагальний, нагайний, шибкий, буйний, бурхливий. [Вітер дуже поривчастий. Він знав її нервову поривчасту вдачу (Неч.-Лев.). В степу рвачкий на волі вітер віє (Грінч.). Під злу заверюху навальний вітрище руйнує-ламає… (Кримськ.)].
    * * *
    1) пори́вчастий, пори́вний, пори́вчатий; ( стремительный) рвучки́й, рвачки́й, диал. рву́чий
    2) ( легко увлекающийся) пори́вчастий

    Русско-украинский словарь > порывистый

  • 9 прямолинейность

    прямолінійність, простолінійність (-ности), (о характере и т. под.) простість, одвертість.
    * * *
    прямоліні́йність, -ності; (перен.) простоліні́йність

    Русско-украинский словарь > прямолинейность

  • 10 сердечность

    щи́рість, -рості, щиросе́рдість, -дості, щиросе́рдя, щиросерде́чність, -ності, серде́чність, серде́чна щи́рість; ( о характере) щи́ра душа́

    Русско-украинский словарь > сердечность

  • 11 скрытный

    потайни́й; ( о характере) потайли́вий, скри́тний

    Русско-украинский словарь > скрытный

  • 12 согласный

    I
    1) (кратк. ф.: выражающий согласие, солидарный) зго́ден, -дна, -дне, згі́дний, зго́дний

    быть ым на что — бу́ти згі́дним на що, пристава́ти (-стаю́, -стає́ш) на що

    2) (одинаковый, сходный) одна́ковий; одна́кий; (единодушный - о мнениях, показаниях, действиях) односта́йний; (с чем, чему - соответствующий, сообразный) згі́дний (з чим), відпові́дний (чому, до чого)

    \согласныйая с оригина́лом ко́пия — згі́дна з оригіна́лом копія

    \согласныйое с прика́зом де́йствие — згі́дна з нака́зом (відпові́дна до нака́зу) ді́я

    3) (о жизни, характере) зла́гідний; ( мирный) ми́рний; ( дружный) дру́жний

    \согласныйая жизнь — зла́гідне (дру́жне, ми́рне) життя́

    4) (согласованный, слаженный) зла́годжений; ( дружный) дру́жний
    5) ( гармоничный) гармоні́йний, гармоні́чний; ( о звуках) су́голосний, згі́дний
    II лингв.
    1) при́голосний
    2) в знач. сущ. при́голосний, -ого

    Русско-украинский словарь > согласный

  • 13 спокойный

    спокі́йний; поэз. супокі́йний; ласк. спокійне́нький; (о состоянии природы, о настроении человека) погі́дливий, погі́дний; (тихий, смирный) рахма́нний, тихоми́рний; ( о характере) зла́гідний

    \спокойныйая со́весть — спокі́йна со́вість

    бу́дьте \спокойный ны — ( не беспокойтесь) бу́дьте спокі́йні; ( будьте уверены) бу́дьте пе́вні

    Русско-украинский словарь > спокойный

  • 14 твёрдый

    1) тверди́й; ( о жёсткой постели) мульки́й

    \твёрдый знак — грам. тверди́й знак

    твёрдые согла́сные зву́ки — грам. тверді́ при́голосні зву́ки

    2) (перен.: непоколебимый, устойчивый) тверди́й; (о характере: образно) креме́зний и кремезни́й

    твёрдая рука́ — тверда́ (несхи́бна) рука́

    твёрдое сло́во — тверде́ сло́во

    твёрдые це́ны, твёрдая цена́ — тверді́ ці́ни, тверда́ ціна

    Русско-украинский словарь > твёрдый

  • 15 тихий

    1) ти́хий; ( смирный) тихоми́рний; (о характере, поведении человека) плохи́й; (удобный; безветренный) затишни́й и зати́шний

    ти́хая торго́вля — мля́ва торгі́вля

    \тихий час — ти́ха (ме́ртва) годи́на

    \тихий челове́к — ти́ха (тихоми́рна) люди́на

    ти́хое помеша́тельство — ти́хе божеві́лля

    2) (медленный) ти́хий, пові́льний

    \тихий ход — ти́хий (пові́льний) хід

    Русско-украинский словарь > тихий

  • 16 упрямый

    упе́ртий; ( упорный) затя́тий; ( о характере) запе́клий, кля́тий; ( строптивый) огу́рний

    Русско-украинский словарь > упрямый

  • 17 шероховатый

    1) шорстки́й, шорсткува́тий, шереха́тий, шерхки́й, ше́рхлий, шерша́вий
    2) (перен.: о стиле речи) коструба́тий; ( о характере) нері́вний; ( натянутый) натя́гнутий

    Русско-украинский словарь > шероховатый

См. также в других словарях:

  • УЧЕНИЕ О ХАРАКТЕРЕ — УЧЕНИЕ О ХАРАКТЕРЕ, характерология – учение о формировании и сущности характера и о его значении для личности в целом, а также учение о личности вообще (изучение личности); родоначальником учения о характере следует считать Юлиуса Банзена. Это… …   Философская энциклопедия

  • УЧЕНИЕ О ХАРАКТЕРЕ, характерология — учение о формировании и сущности характера и о его значении для личности в целом, а также учение о личности вообще (изучение личности); родоначальником учения о характере следует считать Юлиуса Банзена. Это учение ставит себе целью объяснить… …   Философская энциклопедия

  • в характере — См …   Словарь синонимов

  • В характере — кого, чьём. Свойственно кому либо. Работа была не трудная, но обидная. Не в характере Егора было ходить по ночам вдоль коровника (С. Диковский. Егор Цыганков) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • отклонение в характере — charakterio nukrypimas statusas T sritis švietimas apibrėžtis Ypač ryškus charakterio bruožas veikiant ir bendraujant, trukdantis prisitaikyti, dar vadinamas akcentuacija. Akcentuotas charakteris būdingas paaugliams ir ankstyvosios jaunystės… …   Enciklopedinis edukologijos žodynas

  • решение о характере ремонта — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN repair level decision …   Справочник технического переводчика

  • В характере — 1. кого, чьём. Разг. Свойственно, присуще кому л. ФСРЯ, 503. 2. [быть] Пск. Пребывать в плохом настроении, сердиться. СПП 2001, 77 …   Большой словарь русских поговорок

  • Ошибка в характере совершаемого действия или бездействия — заблуждение виновного относительно совершаемого им общественно опасного деяния. Например, лицо считает, что похищает чужое имущество тайно, не зная о том, что за его действиями наблюдают посторонние люди; содеянное квалифицируется как кража …   Словарь основных уголовно-процессуальных понятий и терминов

  • Национальный характер — Национальный характер  сложное социальное явление и понятие в философии, культурологии, социальной психологии, этнологии и этнополитологии, описывающее устойчивые особенности, характерных для членов того или иного национального (этнического) …   Википедия

  • Кенесары Касымов — 6 й хан Среднего жуза 1841   1847 Предшественник: Губайдулла хан …   Википедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»